Із давніх часів мед використовували не тільки в кулінарії та народній медицині. Купити мед у багатьох народів світу потрібно було для безлічі різних традицій. Мед вважали не просто продуктом, а справжнім символом солодкого й розкішного життя. Тому його активно використовували у важливих ритуалах, пов’язаних із основними життєвими моментами.
Використання меду на весіллях
Обряди з медом завжди були частиною весільних свят. Навіть назва «медовий місяць» виникла зовсім не випадково й не з асоціацій із солодким смаком цього продукту перших днів перебування у шлюбі. Раніше весняний мед мали молодята вживати щодня протягом місяця з часу одруження. Це мало вплинути на народження здорового первістка, а також створити новій родині своєрідний магічний захист від злих сил.
Але це далеко не всі весільні традиції, так чи інакше пов’язані з медом. Безліч обрядів із використанням меду проводилося в момент входу нареченої до будинку майбутнього чоловіка. У католицькій традиції наречена навіть хрестилася перед виходом до нареченого пальцями, змоченими медом.
Під час вінчання над головами молодих розламували хліб, рясно змащений медом, і з’їдали його при гостях.
У деяких культурах перед будинком мала стояти тарілка, наповнена до країв медом, яку наречена повинна розбити при вході. Цей обряд був покликаний не тільки забезпечити добрі стосунки з нареченим, але й із його матір’ю та батьком.
Застосування меду на застіллях
Мова йде про події, пов’язані з вшануванням гостей, застілля з приводу пам’ятних дат, великими церковних, сезонних та родинних свят. Медовуха — традиційний напій українського застілля. Зазвичай її вживали для веселощів, для підтримки життєвих сил, і для втамування спраги. Нею навіть іноземців пригощали. Цей напій допомагав розв’язати мову шпигунам та послам про справжні наміри їхніх сюзеренів.
Навіщо освячувати мед?
В Україні вважається, що перший мед із різнотрав’я, зібраний 14 серпня, слід віднести до храму для освячення. Тож православній людині треба прийти до церкви, щоб хоч поклонитися Животворчому хресту, освятити мед, надати йому корисних і лікувальних властивостей.
Згідно з народними традиціями, на Медовий Спас цей мед треба використовувати для випічки пирогів і пряників. Однак оскільки вже починається передріздвяний піст, випічка не має бути здобною — ні яйця, ні молоко, ні вершкове масло у рецептах не мають бути. На десерт готують щось на кшталт турецької пахлави — виріб із медом і волоськими горіхами на основі тонкого тіста з борошна, олії та крижаної води. Звичні для напої для цього дня — чай із медом чи збитень. Щоб приготувати не тільки смачний, але й корисний напій, не треба розмішувати мед у окропі — він утратить всі корисні властивості. Дочекайтеся, поки чай трохи охолоне.
Для приготування збитня у кип’яченій воді розчиняють мед. Потім додають прянощі:
- звіробій,
- шавлію,
- лавровий лист,
- імбир,
- перець стручковий,
- м’яту,
- хміль,
- корицю,
- гвоздику,
- чорний перець,
- бадьян,
- кардамон,
- інші подібні інгредієнти за смаком.
У піст завжди дозволені каші, зварені на воді, на честь свята їх можна приправити ложкою меду.
Звісно, немає жодного правила про те, щоб все-все обов’язково потрібно було готувати та їсти з медом. Однак продукти бджільництва дозволені в піст, коли християнська віра не вітає жодної обжерливості. Тож, тим, хто дотримується православних канонів і постів, варто придбати натуральний мед із сімейної пасіки.
